РусланМарцінків
  • Головна
  • Про мене
  • Новини
  • Блог
  • Контакти

В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ ВІДТВОРИЛИ ТРАГІЧНІ ПОДІЇ 43-ГО

  1. Головна
  2. Новини
  3. В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ ВІДТВОРИЛИ ТРАГІЧНІ ПОДІЇ 43-ГО
<Попередня
Наступна >

В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ ВІДТВОРИЛИ ТРАГІЧНІ ПОДІЇ 43-ГО

Опубліковано 17 Листопада

Сьогодні в Івано-Франківську вже звично відзначають одну трагічну дату в історії міста – День страчених націоналістів. До 75-річчя сумної дати не обмежились просто віче-реквіємом, а запропонували франківцям частково відчути на собі події того дня.

14 листопада 1943 року під час мюзиклу Ярослава Барнича «Шаріка» до приміщення франківського театру (нинішня філармонія) увірвалось гестапо. Понад сотня людей тоді були затримані, після дводенних допитів і катувань 30 з них були засуджені на смерть – 27 чоловіків та 3 жінки. А 17 листопада чоловіків розстріляли просто перед приміщенням театру – теперішня вул. Страчених націоналістів.

Цього року вшановували пам’ять українських націоналістів дуже символічно. Розпочали з тої самої вистави «Шаріка», яку минулого року Франківський драмтеатр повернув на сцену, у тій самій залі. В той самий епізод постановки інсценізували аналогічні дії гестапівців. От лиш сьогоднішні глядачі змогли додивитись виставу до кінця, після перерви на віче, де помолились за душі жертв.

«Нам так важливо пам’ятати сумні уроки історії і знати, що наші повстанці боролись не тільки проти радянського союзу, але й проти фашистів, проти усіх ворогів українства. Ми прийшли сьогодні сюди добровільно, не під прикладом. Бо нас покликало серце пам’яті та боротьби», – виступив на віче міський голова Руслан Марцінків.

Також він розповів, що до 75-річчя події видають книгу спогадів тих днів. Довго шукали авторів, які б взялись за твір, ще важче було знайти очевидців або документальні свідчення. Але врешті книга готова до друку і ось-ось побачить світ.

На віче вже традиційно завітала донька одного з розстріляних націоналістів Олекси Маланюка пані Оксана Маланюк. І хоч в той день їй було кілька тижнів, її відчуття тих подій особливо цінне та емоційне.

«Я довго думала над пам’ятником Страченим, не всім він подобається. Такий українець, що не може підвести голову… Може, й так, може, ми ще не зовсім випутались з кайданів, але ми боремось. Яка це радість зараз щонеділі піти до церкви і бачити, що діти туди йдуть без страху. У шостій годині я вже на ногах, бо чую свій гімн, і в 12 ще не лягаю, бо чекаю свій гімн!» – поділилась пані Оксана.

 

Новини

  • Останні
  • Популярні

22 Січня

166 ПРОЕКТІВ, ЯКІ ЗМІНИЛИ МІСТО

21 Січня

УЧНІВСЬКІ СТИПЕНДІЇ ЗРОСЛИ УДВІЧІ

21 Січня

ГРОШИКИ ДО ПЕНСІЇ

20 Січня

Освітня середа: Нове опалення в садку та електронна реєстрація у школі

7 Листопада 7

ВО “КАРПАТИ” НАРОЩУЄ ПОТУЖНОСТІ

21 Лютого 5

ТРАНСПОРТНА КАРТКА: ВИ ПИТАЄТЕ – МИ ВІДПОВІДАЄМО

23 Січня 4

В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ РОЗПОЧИНАЄ РОБОТУ НОВЕ ПІДПРИЄМСТВО

26 Листопада 3

КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ ІСТОРИЧНОГО ДЛЯ МІСТА БУДИНКУ

Фото

Теги

  • Моя думка

Архів

  • Січень 2021 10
  • Грудень 2020 22
  • Листопад 2020 15
  • Жовтень 2020 19
  • Вересень 2020 26
  • Серпень 2020 24
  • Липень 2020 25
  • Червень 2020 29
  • Травень 2020 14
  • Квітень 2020 9
  • Березень 2020 17
  • Лютий 2020 18
  • Січень 2020 18
  • Грудень 2019 11
  • Листопад 2019 17
  • Жовтень 2019 17
  • Вересень 2019 18
  • Серпень 2019 20
  • Липень 2019 18
  • Червень 2019 17
  • Травень 2019 24
  • Квітень 2019 19
  • Березень 2019 23
  • Лютий 2019 20
  • Січень 2019 21
  • Грудень 2018 22
  • Листопад 2018 22
  • Жовтень 2018 23
  • Вересень 2018 3
  • Серпень 2018 13
  • Липень 2018 17

© Руслан Марцінків. Всі права захищено