Свято, що підкорює час

Опубліковано 28 Серпня

Франківськ відгуляв 27-й День Незалежності. Забав вистачало кожному, на всі смаки та для різного віку. Особисто я і з панянками коломийок затанцював, і підспівав легендарні хіти «Плачу Єремії». Чесно, і там, і там отримав море емоцій.

Взагалі свій перший День Незалежності пам’ятаю не дуже. Головною подією 24 серпня 91 року став синьо-жовтий стяг на адмінбудівлі в Надвірній. Тоді мені було 12. Тато привів подивитися на те, що назавжди змінило історію України. Відтоді для всіх нас, українців, 24 серпня стало великим святом. Щоправда, далеко не всі розуміють, що насправді святкуємо…

День Незалежності зі вступом до ПЛАСТу набув зовсім іншого змісту. Найяскравіші спогади пов’язані з пластовими таборами. Чомусь, саме в цей час організовували наймасштабніші збори. Незмінною традицією була лазня. Її ми робили з підручних матеріалів просто посеред лісу. Але, зізнаюся, що то одна із найкращих, де доводилося попаритися 🙂

Зі студентських років пам’ятаю концерт «Плачу Єремії». Хітова «Лиш вона» тоді покорила і мене…

Зараз минуло багато часу з тих пір. Але колись улюблена пісня цілих поколінь знову торкала душу у Франківську. Тільки цього разу вже не лише мою, а й мого сина…(з яким випадково зустрілися на концерті). Діти ростуть. Так само росте і наша Незалежність.