СКАРБИ, ЯКИХ НЕ ДЕКЛАРУЮ

Опубліковано 17 Жовтня

Зараз у моїй сімейній бібліотеці – понад 1000 книжок, абсолютно різних! Читати я дуже люблю, це моя віддушина. Постійно зношу додому нові книги, тому дружина часто нагадує, що пора додати поличок.

В дитинстві для мене ніколи не було проблемою прочитати книгу-другу. Як всі хлопці любив фантастику. Небачені наукові відкриття, роботи, космічні подорожі, які потім відіграєш з друзями в дворах. А хто не хотів спробувати себе в ролі галактичного капітана?! Захоплювався творчістю Андре Нортон та й нині не зрадив своїм вподобанням. Хоч справжня моя пристрасть – історична література.

Ще в початкових класах, під час експедиції в тітки вдома, натрапив на ілюстроване видання історії України. Для мене тоді це було справжнім відкриттям, відчув себе мало не Колумбом. А якщо серйозно, на той час історія України і справді була своєрідною екзотикою. Київська Русь, козаки, гетьмани – радянська шкільна програма цим не балувала…

Але книгою, яка перевернула мою свідомість назавжди, стала «Історія України-Руси» Михайла Грушевського. Зараз паралельно читаю три твори: один про португальських завойовників епохи великих відкриттів; другий про історію Сходу, Вавилону; третій – моя улюблена тема, один з томів «Літопису УПА», протоколи допитів служби безпеки  ОУН. Захоплююсь історією національно-визвольних змагань.

Художню літературу теж читаю, хоч менше. Останній твір, який на мене справив колосальне враження – Ернеста Хемінгуей «По кому подзвін» про громадянську війну в Іспанії. Дуже філософська книга. Читав в 19 років, у 30 і зараз – в 38! Це одна з небагатьох книг, яка читається в різному віці інакше! В 19 років мені подобалось історія кохання, в 30 – корида і люди з характером, зараз – боротьба 2-х ідей і як починалась громадянська війна – з неповаги один до одного! Сильна книга і дуже актуальна! Кожен має вибір, як прожити своє життя! «Не питай по кому подзвін, цей подзвін по тобі…»

Сьогодні українська книжкова справа переживає ренесанс. Приїжджаєш на Форум видавців і бачиш незліченну кількість видавництв, продукції – очі розбігаються! А головне, більшість – україномовна! Світові бестселери, класика, сучасна література, наукові праці – все тепер доступно українською. Тільки бери і читай! От я й хочу сказати: люди, беріть і читайте!

Із сучасних українських авторів люблю Андрія Кокотюху і його трилогію «Біла ніч», «Червоний», «Багряний рейд». Полюбляю Тараса Прохаська, особливо приємно, що й особисто знаю цю людину і вже зовсім інакше сприймаю його твори. Маємо нині багато достойних українських авторів, на будь-який смак. І тішить, що видавництва їх друкують. Це круто!

Я свого сина змалку спонукав читати. Хотів, щоб він пройшов моїми книжковими відкриттями. З роками зрозумів, що це неможливо: у нього свій шлях, свої захоплення. Тепер він цікавиться науково-популярними працями з біології та хімії. А скільки класної дитячої літератури продукують наші видавництва! Від казок з шикарними ілюстраціями і аж до «Короткої історії майже всього на світі», яка вразила читачів на цьогорічному форумі. Такі дитячі книжки навіть в мої маже сорок хочеться брати до рук і читати-читати-читати. З такими книжками запросто навчити дитину любити науку, мріяти і відкривати в собі особистість J Я свято переконаний, що тільки читаючи якісну літературу ми виростаємо як Люди. А завдання тата і мами – допомогти вирости своїй дитині!

Мені зовсім не шкода витрачати гроші на книжки. Я щасливий, що поруч маю кохану дружину, яка розділяє моє захоплення. Нам всім час зрозуміти, що кожна гривня, яку ми вкладаємо в українську продукцію – це багатотисячні тиражі завтра, це потужний національний книжковий ринок, де немає місця російській попсі «а-ля Данцова». Читати українською – це модно! Погоджуєтесь? 😉