РусланМарцінків
  • Головна
  • Про мене
  • Новини
  • Блог
  • Контакти
  • Взаємодопомога

ДЕНЬ, КОЛИ ІСТОРІЯ ПЕРЕВЕРНУЛАСЬ

  1. Головна
  2. Блог
  3. ДЕНЬ, КОЛИ ІСТОРІЯ ПЕРЕВЕРНУЛАСЬ
<Попередня
Наступна >

ДЕНЬ, КОЛИ ІСТОРІЯ ПЕРЕВЕРНУЛАСЬ

Опубліковано 20 Лютого

 
Пам’ятаю, як в цей день 5 років тому я визирнув з вікна готелю “Україна” і не міг повірити власним очам…Надворі коїлось щось неможливе, події, розвиток яких не міг передбачити ніхто. Це була кульмінація Революції Гідності. Коли беззбройних людей цинічно розстрілювали просто посеред вулиці… І після цього кожен зрозумів: “Зараз або ніколи! Треба йти до кінця”.
 
Пам’ятаю, як Руслан Кошулинський з побратимами побігли на верхні поверхи готелю, аби подивитись, чи не там засів снайпер. Пам’ятаю ту метушню, той шок… Як до сходів “України” почали зносити трупи, а зовсім поряд, біля входу звичайна медсестра з Бродівщини надавали першу допомогу пораненим. Але ні, вона не була звичайною! Неймовірно відважна і сильна людина – на таких людях, в принципі, і тримався Майдан.
 
Тоді ми вистояли завдяки неймовірній волі народу. Страшно уявити, що було б зараз, якби здались! І нехай не всі ідеали Революції дотримані, але ми відстояли нашу гідність, а це – головне!
Після революційних буднів, зійшовши з трибун, багато забули свої палкі промови і пішли робити “політику”. Когось ця Революція підняла до вершин народного визнання в ейфорії змін…Чи виправдано? Аналізувати треба зараз, 5 років по тому. Проте тому, хто втратив рідних, друзів, коханих у сутичках, складно рухатись вперед, якщо попереду немає змін, за які гинули люди…
 
Озираючись на ті події, розумію, що краще нам йти еволюційним, а не революційним шляхом. Але українцям потрібне було перезавантаження, те, що змінило б нашу ментальність, бачення своєї держави і що ми є основою цієї держави! Якщо мені б зараз сказали стояти на Майдані на півроку, на рік довше, але уникнути жертв, я б стояв і кожен, думаю, стояв. Але сталось так, як сталось. Того вимагала історія Незалежної України!
 
P.S. Сьогодні в Івано-Франківську ми вшановуємо Героїв Небесної Сотні. Шкода, що нас не так багато, як 5 років тому, коли ми ховали Романа Гурика. Символічно, що в момент, коли співали «Вічная пам’ять» навіть небо заплакало з нами…

Новини

  • Останні
  • Популярні

21 Липня

ВОЄННИЙ СТАН. ІВАНО-ФРАНКІВСЬК [ЛИПЕНЬ, СЕРПЕНЬ ОНОВЛЮЄТЬСЯ]

3 Червня

ВОЄННИЙ СТАН. ІВАНО-ФРАНКІВСЬК [ЧЕРВЕНЬ]

27 Травня

ВОЄННИЙ СТАН. ІВАНО-ФРАНКІВСЬК [ТРАВЕНЬ]

17 Травня

Івано-Франківськ знайомить всіх охочих зі Степаном Бандерою

7 Листопада 7

ВО “КАРПАТИ” НАРОЩУЄ ПОТУЖНОСТІ

21 Лютого 5

ТРАНСПОРТНА КАРТКА: ВИ ПИТАЄТЕ – МИ ВІДПОВІДАЄМО

23 Січня 4

В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ РОЗПОЧИНАЄ РОБОТУ НОВЕ ПІДПРИЄМСТВО

12 Листопада 3

РОБОТА Є: ЛРЗ ШУКАЄ ПРАЦІВНИКІВ

Фото

Теги

  • Моя думка

Архів

  • Липень 2022 1
  • Червень 2022 1
  • Травень 2022 4
  • Квітень 2022 5
  • Березень 2022 20
  • Лютий 2022 16
  • Січень 2022 11
  • Грудень 2021 18
  • Листопад 2021 15
  • Жовтень 2021 15
  • Вересень 2021 17
  • Серпень 2021 14
  • Липень 2021 16
  • Червень 2021 15
  • Травень 2021 15
  • Квітень 2021 23
  • Березень 2021 18
  • Лютий 2021 19
  • Січень 2021 15
  • Грудень 2020 22
  • Листопад 2020 15
  • Жовтень 2020 19
  • Вересень 2020 26
  • Серпень 2020 24
  • Липень 2020 25
  • Червень 2020 29
  • Травень 2020 14
  • Квітень 2020 9
  • Березень 2020 17
  • Лютий 2020 18
  • Січень 2020 18
  • Грудень 2019 11
  • Листопад 2019 17
  • Жовтень 2019 17
  • Вересень 2019 18
  • Серпень 2019 20
  • Липень 2019 18
  • Червень 2019 17
  • Травень 2019 24
  • Квітень 2019 19
  • Березень 2019 23
  • Лютий 2019 20
  • Січень 2019 21
  • Грудень 2018 22
  • Листопад 2018 22
  • Жовтень 2018 23
  • Вересень 2018 3
  • Серпень 2018 13
  • Липень 2018 17

© Руслан Марцінків. Всі права захищено